У 2024-2025 роках Європейський Союз розпочав безпрецедентний процес диверсифікації енергетичних потоків. У цьому масштабному зрушенні, згідно з даними Eurostat, Казахстан не просто адаптувався, а й зайняв позицію нового важливого, стратегічного партнера, повідомляє Роман Білоусов.

2024 року ЄС продовжив тенденцію зниження імпорту енергоносіїв. Вартість імпорту впала на 16,2%, а обсяг – 7,1%. Частка енергоносіїв у загальному імпорті Євросоюзу скоротилася з 17,8% у 2023 році до 15,4%.

Найбільш помітні зміни відбулися на газовому ринку: імпорт природного газу в газоподібному стані знизився на 43% з 2021 року, тоді як постачання зрідженого природного газу (ЗПГ) зросло на 72%. Це відображає прагнення ЄС до логістичної гнучкості та пошуку альтернатив трубопровідного газу, йдеться у звіті Eurostat “Імпорт енергоносіїв до ЄС – останні події”. У нафтовому секторі також сталися кардинальні зміни.

Казахстан у трійці лідерів з постачання нафти

У цих умовах Казахстан впевнено закріпився у трійці найбільших експортерів сирої нафти до ЄС.

Лідерами з постачання у 2024 році стали США (16,1%) та Норвегія (13,5%). Казахстан посів третє місце з часткою 11,5% від загального імпорту нафти ЄС.

Найбільше зростання серед постачальників показали саме Лівія та Казахстан, що робить їх ключовими гравцями на ринку.

Основним європейським покупцем казахської нафти є Італія. При цьому основною проблемою для Казахстану залишається висока залежність від транзиту через російську територію Каспійським трубопровідним консорціумом (КТК), через який проходить понад 90% експорту. Розвиток альтернативних маршрутів, у тому числі через Каспійське море, Азербайджан та Туреччину є стратегічним пріоритетом для зниження геополітичних ризиків.

Стратегічні виклики та потенціал вугілля

На вугільному ринку також спостерігається помітне зростання частки Казахстану.

 В первом квартале 2025 года крупнейшим поставщиком угля в ЕС была Австралия (33,4%). За ней следовали США (31,3%) и Колумбия (16,0%).

Казахстан займає 8-ме місце у світі за обсягами видобутку вугілля. У 2024 році країна виробила понад 108,461 млн. тонн вугілля, з яких близько 30 млн. тонн було експортовано. Основні напрями постачання традиційно включали Росію, Китай та країни СНД.

Наразі з урахуванням нових роз'яснень ЄК Казахстан отримав можливість значно наростити експорт до Європи. За прогнозами експертів, у 2025 році постачання казахстанського вугілля до ЄС може досягти 8-10 млн тонн, що в рази перевищує поточні показники.

За даними Мінторгівлі РК, ситуація з вугіллям непогана.

 В 2022 году объем экспорта казахстанского угля в ЕС составил 4,4 млн тонн на сумму $419,2 млн (доля – 45% от общего экспорта угля). В 2023 году – 6,1 млн тонн на $382 млн (54,3%). В 2024 году – 5,2 млн тонн на $312,5 млн (51,8%). В январе-мае 2025 года экспорт составил 1,6 млн тонн на $82,9 млн, или 38,5% от общего объема экспорта угля.

У той же час у газовій сфері країна поки не є ключовим гравцем, але має величезні запаси, що відкриває нові перспективи в довгостроковій перспективі.

В результаті Казахстан успішно заповнив вакуум, що виник на європейському ринку. Його роль як надійного та великого постачальника нафти зміцнюється.

Зазначимо, що, виступаючи на квітневому саміті “Центральна Азія – Європейський союз” у Самарканді, президент РК Касим-Жомарт Токаєв зазначив, що Казахстан, окрім того, що є надійним постачальником вуглеводнів до Європи, готовий наростити експорт до ЄС за 175 товарними позиціями на суму понад 2 млрд. доларів.